Росте по всій території України, на полях і пустирях, біля доріг і поблизу жител. Для лікувальних потреб використовують полин, зібраний у травні, а також у серпні (лише цвіт).
З давніх давен полин вважали чарівною травою, здатною уберегти від нечистої сили. Для цього використовували полин, зібраний в певний час доби і на певні словʼянські свята.
Відомий такий заговір:“Тут тобі не пройти, білого тіла не трясти, жовті кості не ламати, червоної крові не смоктати, життя не віднімати. Ось тобі полин - згинь, нечиста сила, згинь!”
Наші предки широко вживали відвари полину гіркого для поліпшення роботи шлунка, при отруєннях їжею, проносах, жовтяниці, болях у печінці і жовчному міхурі, при недокрівʼї, безсонні, як сечогінний, а також як вітрогінний і глистогінний засіб.
Полин вважається одним з найкращих ранозагоюючих засобів. Свіжий сік трави швидко зупиняє кровотечі, прискорює загоєння ран. Потовчене до однорідної маси свіже листя застосовують зовні при крововиливах, вивихах, розтягненні сухожилля.
Зверніть увагу! Полин гіркий внутрішньо потрібно приймати до тих пір, поки в роті відчувається його гіркий смак. Тривале надмірне вживання полину збуджує центральну нервову систему, може спричинити судоми, конвульсії та галюцинації.
Як приймати:
Внутрішньо – настойку полину травневого або цвіту полину серпневого (готують на горілці у співвідношенні 1:5) по 15 – 20 крапель 3р. на день за 30 хвилин до їди, або перед їдою; настій трави (1 ч.л. сировини на 200 мл окропу) по 50 мл 3р на день за 30 хв. до їди або перед їдою; настій трави (1ст. л. сировини на 200 мл окропу) по 3 столові ложки протягом
10 днів натщесерце (вранці) і ввечері (перед сном) при аскаридозі(після кожного прийому настою з'їдають по півсклянки свіжо натертої моркви), бажано це робити на спадаючий місяць.
Зовнішньо – настій трави (1 – 2 ч.л. сировини на 200 мл окропу) для полоскання ротової порожнини 4 – 6 р. на день.
Не рекомендується вживати препарати полину вагітним жінкам.