На сухих схилах, на галявинах лісів, на узбіччях доріг, степових ділянках, навіть на кам’янистих берегах річок спочатку літа, коли вже жарке сонечко припікає розкішне зелене різнотрав’я, на очі потрапляють рожево - лілові квіточки. Повзучі стебельця щільно прилягають до землі, вкорінюються й пускають нові галузки. Це не що інше як звичайний чебрець. Його дуже шанували люди, про що свідчать і назви чебрецю: богородична або богородицька трава, матердушка, мацержанка, чепчик, тим’ян, цебрик, чабер, чабур, чепчик степовий.
Духмяніше за чебрець годі й шукати. Від нього віє первозданністю степу рідної землі. Якщо покласти пучок чебрецю на жарини, то запах полине незрівнянний. Ним обкурювали житло, хліви з худобою, особливо після розтелу, глечики для молока, а такж діток, лікуючи їх від переляку. Щоб сон дитини був міцний, робили подушечки з чебрецю і клали їх поруч з голівкою дитини. При порушенні сну в дорослих, для посилення любовної магії також виготовляли подушечки з цим чарівним зіллям. На Зелені свята - Трійцю чебрець розкладали на лавках, підвіконнях, столах, разом з травою посипали долівку. На стінах чіпляли хрести, віночки з чебрецю. Волхви завжди давали мандрівникам торбинку освяченого чебрецю. Коли воїн гинув на чужині, це був своєрідний ладан, яким обкурювали небіжчика, вірячи, що разом з солодким димом він вознесеться душею в рідний Ирій.
Духмяність чебрецю пов’язана з багатим вмістом в ньому ефірних масел, дубильних речовин, органічних кислот, мінеральних солей тощо. Завдяки чому чебрець має сильні антисептичні властивості й використовується для приготування багатьох ліків.
Його вживають при сухому кашлі, бронхітах, ларингітах, трахеїтах, бронхопневмоніях, астмі, туберкульозі, захворюваннях легень, хворобах нирок, сечового міхура, при невралгії, атеросклерозі, радикуліті. При лікуванні гіпертонії чебрець діє дуже цікаво: підвищений тиск знижує, а низький підвищує, тобто зрівноважує його. Чебрець чудово гасить істерію, роздратування. Настої, відвари рослини є найуживанішими. Лікують чебрецем простату та імпотенцію.
Всі якості та властивості чебрецю збережені у вигляді ферментованого чаю -- Чай "Чебрецевий"
Рецепт приготування трави Чебрецю 1 2 столові ложки сировини залити 500 мл окропу. Настояти 2 години. Вживати по пів склянки 4 рази на день до їди. І обов’язково перед сном.
Рецепт приготування трави Чебрецю 2 1 чайну ложку сировини заварити склянкою окропу і пити як чай, підсолоджуючи медом.
Чебрець збуджує апетит. Застосовують його широко для ванн при захворюваннях суглобів, м’язів, нервових вузлів, при артритах, паралічі, ревматичних, невралгічних болях, тому що він ефективний болетамуючий,а також при рахіті, золотусі, порушеному обміні речовин з висипаннями на тілі.
Рецепт приготування трави Чебрецю 3 100 г чебрецю залити 2 л окропу, настояти 30 хв. Процідити і додати до ванни.
Чебрець помічний при грибках, у стоматологічній практиці, як антисептичний засіб при проносах і метеоризмі для зменшення бродіння в кишківнику і як глистогінний засіб при анкілостомідозі, трихоцефальозі та некаторозі, також зміцнює волосся. Як зовнішній засіб чебрець використовують при запальних захворюваннях ротової порожнини і ротоглотки, викликаних гноєрідними бактеріями ( полоскання). При запальних захворюваннях піхви,білях, особливо у жінок похилого віку - спринцювання.
Рецепт приготування трави Чебрецю 4 Полоскання настоєм - 10 г або 2 столові ложки сировини на 200 мл окропу.
Рецепт приготування трави Чебрецю5 Для спринцювання - 15 г сировини заливають двома склянками окропу, настоюють до охолодження, проціджують, розводять кипяченою водою до 1 л і застосовують зранку і ввечері.
Протипоказання: Препарати чебрецю протипоказані при вагітності, декомпенсації серцевої діяльності, хворобах печінки і нирок.