Трави

Подорожник великий

Багаторічна трав’яниста рослина родини подорожникових. Цвіте з червня по жовтень.
Подорожник росте на городах, біля доріг, на вологих трав’янистих місцях по всій території України.

Листя подорожника заготовляють під час цвітіння рослини й використовують свіжим або сушать, розтеливши тонким шаром на тканині чи папері в затінку на вільному повітрі або в добре провітрюваному приміщенні і час від часу перемішуючи. Штучне сушіння проводять при температурі 40 -50’. Сушіння припиняють, коли черешки стають ламкими. Пожовкле й побуріле листя відкидають. Сухої сировини виходить 20 - 23%.

Насіння подорожника заготовляють восени. Готову сировину зберігають у сухому місці в щільно закритих банках. Строк придатності - 3 роки.


Властивості подорожника багатосторонні - терапевтична дія, секретолітична, протизапальна, знеболююча, кровоспинна, ранозагоювальна, бактеріостатична, седативна, гіпотензивна та протиалергічна.

Відвар з листя подорожника призначають при бронхітах, туберкульозі легень, коклюші, пневмосклерозі та інших захворюваннях дихальних шляхів, що супроводжуються виділенням густих секретів.

Подорожник використовують при катарах шлунка з недостатньою кислотністю, гострих шлунково-кишкових захворюваннях (гастрити, ентерити, ентероколіти), гострих і хронічних колітах, хронічних нефритах і виразковій хворобі.

В народній медицині відвар або настій листя приймають і як “кровоочисний” засіб, від кропив’янки, при цинзі, гарячці й атеросклерозі, у випадку печії, відрижки, метеоризму, проносу й геморою, при запаленні сечового міхура, від нічного нетримання сечі й набряків, при раку шлунка і легень, злоякісних виразках шкіри та слоновості.
Квіти подорожника (1ч.л.квітів на 1 ст. окропу) корисні для чоловіків при запаленні сечостатевої системи, як профілактика аденоми і простатиту.
Насіння подорожника великого має обволікаючі, пом’якшувальні та протизапальні властивості.


Відвар насіння подорожника великого п’ють по 1 ст.л.3 рази на день протягом 1-2 місяців при жіночому безплідді на грунті гормональної недостатності й при цукровому діабеті.
Широко використовують подорожник і як зовнішній засіб. Свіже листя прикладають до фурункулів, ран, виразок, опіків, забиттів, порізів і наривів. Соком потовченого листя подорожника лікують дерматити від укусів комах. Порошок з листя використовують для присипання ран ( кровоспинна дія).

Відваром листя промивають рани і виразки, полоскають рот при запаленні ясен, роблять примочки при запаленні очей і дерматитах.

Як приймати:

Внутрішньо:
1ст.л.(мілко подрібненої сировини) на 200 мл окропу. Приймати по половині-третині склянки за 10-15 хв до їди 3-4 рази на день.

Зовнішньо:
Настій листя (2ст.л. сировини на 200 мл окропу) для полоскання, обмивань, примочок і компресів.