Уздовж доріг,понад річками,в лісосмугах на деревах,особливо,коли опаде листя,виділяються зелені кубла на гілляках. Зеленавожовте віття на них розгалужене. Листки супротивні довгасті з невиразними паралельними жилками. Колір пучечків,які цвітуть у березні-квітні,не відрізняється від віток. Округлі білі ягоди мають одну чорну насінинку. Вона покрита товстим шаром клейкого слизу,що грає неабияку роль в розмноженні. Рослина є не що інше,як омела біла.Цей напівпаразит оселяється на деревах в основному м’яких порід - тополях,кленах,вербах,березах,а з плодових - на яблунях.
Омела має ще кілька колоритних місцевих назв: вихорове гніздо, помело,вимело,чортове помело,грозова мітла,омельга та ще й баб’ячий прокльон. Ягоди омели охоче поїдають птахи. Насіння в них не перетравлюється. Перелітаючи з дерева на дерево,вони з послідом,на лапках чи дзьобові розносять насіння. Завдяки клейкому слизу,воно прилипає до гілля і проростає. До того ж насіння має здатність поглинати вологу з повітря,ослизнюється і приживається,присмоктуючись до кори. Там присоска розгалужується в усі боки,а наступного року розвивається пагін з листочками. Найгірше для дерева господаря те,що вражається деревина так званими тяжами,які відходять від первинних присосок або гаусторій. Дерево обростає пагонами напівпаразита і через десяток років воно стає суцільно вкритим омелою. Отой баб’ячий прокльон знищує дерево із самої середини.Дерево суховершить,виснажується і пропадає. Згубивши свого господаря,гине й сам паразит. Часткове вирізування гілляк не виводить омели. Уражені дерева потрібно зрізати під корінь і пускати на паливо.
Окрім шкоди,що її наносить омела насадженням,вона має й лікувальні властивості. Дослідження підтверджують,що відвар з гілочок,листя оцього баб’ячого прокльону знижує артеріальний тиск,стишує носові,легеневі,маткові,геморойні кровотечі. Заспокійливо діє при головних болях,запамороченні,нервових потрясіннях,при поганому самопочутті,старечій немочі,упадку сил. В останній час почали застосовувати омелу при онкозахворюваннях,коли вже операції не можна робити. В народній медицині здавна використовували омелу як протиконвульсійний засіб при падучій (епілепсії),при істерії,туберкульозі легень,астмі,проносах,як глистогінний засіб. Зовнішньо листки і плоди застосовують при подагрі,ревматизмі,набряках лімфовузлів,для пом’якшення наривів.
З яких же рослин краще брати омелу для лікування?
Люди намагаються знайти рідкісні форми цього напівпаразита. В нас існує тільки один вид - омела біла. Лікувальні її властивості залежать від рослини-господаря. Для лікування туберкульозу,легеневих хвороб,запалення суглобів стараються знайти омелу на хвойних деревах. Хоч це рідкість. А при атеросклерозі,підвищеному тискові,старечій невралгії краще всього знайти омелу на глодові. Для зняття головних болей,запаморочної епілепсії,запаленні суглобів шукають омелу на березі. Знахарі кажуть,що як омела тримається на дереві і не падає,так і епілептик не впаде при нападі поки в його животі буде настій з омели. Антиконвульсійні властивості має омела з акації,а якщо трапиться на дубові,то ще краще. Знавці вважають,що найактивніше проявляється лікувальна дія омели вербової.
Важливе також місце збору омели.Зовсім не рекомендується збирати омелу поблизу доріг,промислових підприємств,в густонаселених місцях. Краще збирати трави і омелу там,куди не доноситься гавкіт собак і голос півня. Про це також йдеться в народних вимовляннях: куди людський глас не доймає. Є ще одна засторога: ліки з омели потрібно вживати обережно,бо вона отруйна. Тривале вживання всередину протипоказане.
Омелу інколи використовують, як корм для худоби,особливо взимку,коли не вистачає зеленого харчу. Для великої рогатої худоби вживання ягід не допускається,оскільки вони для неї отруйні. Для птахів навпаки - одні ласощі. Клей із ягід використовують для ловчих поясів,які накладають на стовбури дерев. Плодожерки на них чіпляються і вже не в змозі вибратись на дерево. Мухи чіпляються на клей,мов на липучку.
В деяких місцевостях пучок омели чіпляють над вхідними дверима в хату,корівник,конюшню як оберіг від злих сил. Також омелу називають “грозовою мітлою”. Існує повір’я,що вона відводить грім і блискавку від дерева та людей,які сховались під ним.
Оскільки рослина специфічна,наводимо рецепти для лікування різних захворювань. Відразу зауважимо,що омела є отруйною. Тому при виготовленні мікстури для внутрішнього вжитку потрібно строго дотримуватись дозування. Самолікування недопустиме.
Для промивання виразок,наривів,ран,які довго не загоюються,готують відвар із листя і товстих пагонів: 50-60 г на 1 літр води. Кип’ятити 20 хв на слабкому вогні. На рани накладають примочки. При промиванні додають перевареної води за потребою. Так роблять і для сидячих ванн при геморої.
Із висушеного спорошкованого листя і несолоного смальцю виготовляють мазь для лікування суглобів: 5 грам порошку на 50 грам смальцю.
Відвар роблять у пропорції: 15 г подрібненої омели залити 250 мл води, до 5 хв на слабкому вогні кип’ятити в невеликій емальованій посудині,охолоне,процідити. Об’єм відвару повинен бути не менше,чим 150 мл,в разі потреби долити холодною перевареною водою. Приймати по 1 ст.ложці 3 рази на день перед їдою. Стакан відвару на 2 дні,залишок вилити. Приймати 21 день. Чай із трави омели ( 1 ч.ложку сировини на 1 склянку холодної перевареної води,настоюють ніч) по третині склянки три рази на день. Настойка із трави омели (готують на 40% спирті у співвідношенні 1:5) по 50 крапель три рази на день.
Вживають при поганому самопочутті,упадку сил,запамороченні,старечій немочі,болі в потилиці,епілепсії,болях в суглобах,геморої,при надмірних місячних,кровотечах: після пологів,кишково-шлунковій,матковій. Також допомагає при істерії, гіпертонії, атеросклерозі.
Для зменшення токсичності омели і посилення дії ліків з неї,омелу поєднують з іншими рослинами. Проти алергії готують настоянку на 40-градусному спирті чи горілці,беручи порівну листя омели і тоненькі гілочки глоду або берези бородавчастої. На 100 г горілки 20 г суміші,настояти 10 днів у темному місці,час від часу збовтуючи. Приймати по 20-40 крапель на ложку води тричі на добу. Настоянку можна поєднувати з іншими ліками від алергії.
Складний,але універсальний збір з використанням омели. До нього входять: листя і гілочки омели - регулятор тиску; квіточки і гілочки глоду - від атеросклерозу з підвищеним тиском,слабкості; м’ята - від спазмів; хвощ - від набряків - все це беруть по склянці. Перстачу білого і коріння валеріани беруть по півсклянки. Старанно перемішують. Потім ложку суміші заливають склянкою холодної води. Через три години настоювання кип’ятять п’ять хвилин. Укутати,настояти ще годину. Цю денну норму ліків потрібно пити маленькими ковтками впродовж дня. Через десять днів вживання зробити перерву на 5 днів. Потім повторити прийом за цією схемою.
Ліки за даним рецептом помічні при гіпертонії,атеросклерозі,при нервових потрясіннях,головних болях,головокружінні.мають протисудомну та заспокійливу дію,припиняють всі види кровотеч,згубно діють на пухлини.
Зовнішньо - 2 ст.ложки суміші (порівну) трави омели і деревію звичайного заварюють в 1л води,настоюють до охолодження , проціджують і використовують для спринцювання при кольпіті і білях.