Чебрець здавна шанували як божественну рослину, здатною повернути людину до здорового стану і відновити життєву силу. Адже вживання настоїв та відварів з чебрецю благотворно впливає на тонкі тіла: ефірне, астральне, ментальне. В перекладі з грецької чебрець — «сила духу». В цілому сила чебрецю визначається як здоровʼя, цілительство, сон, психічна сила, любов, очищення, сміливість. Синоніми і народні назви чебрецю - фіміамнік, чебрець запашний, чебрець садовий, чабрець, богородична або богородицька трава, матердушка, мацержанка, чепчик, тим’ян, цебрик, чабер, чабур, чепчик степовий. На сухих схилах, на галявинах лісів, на узбіччях доріг, степових ділянках, навіть на кам’янистих берегах річок повзучі стебельця чебрецю щільно прилягають до землі, вкорінюються й пускають нові галузки, що піднімаються над землею стебельцями з рожево - фіолетовими квіточками. Духмяніше за чебрець годі й шукати. Від нього віє первозданністю степу рідної землі. Якщо покласти пучок чебрецю на жарини, то запах полине незрівнянний. Ним обкурювали житло, хліви з худобою, особливо після розтелу, глечики для молока, а також діток, лікуючи їх від переляку. Щоб сон дитини був міцний, робили подушечки з чебрецю і клали їх поруч з голівкою дитини. При порушенні сну в дорослих та для посилення любовної магії також виготовляли подушечки з цим чарівним зіллям. На Зелені свята - Трійцю - чебрець розкладали на лавках, підвіконнях, столах, разом з травою посипали долівку. На стінах чіпляли хрести, віночки з чебрецю. Волхви завжди давали мандрівникам, воїнам торбинку освяченого чебрецю. Коли воїн гинув на чужині, це був своєрідний ладан, яким обкурювали небіжчика, вірячи, що разом з солодким димом він вознесеться душею в рідний Ирій. Чебрець вважається уособленням працелюбності. Словʼяни кидали пучки чебрецю в жертовні багаття, а в день Успіння Богородиці прикрашали пучками чебрецю ікони Богородиці. Чебрець запалюють для заклику добрих духів, з цією ж метою його можна і носити. Чебрець укріплює психічну силу, а жінки, які носять його у волоссі, стають чарівними, неземними. Згідно зі старою легендою люди, які носять при собі чебрець, або промили очі росою, зібраною з чебрецю на світанку літнього сонцестояння, можуть бачити фей. Рослина широко застосовується в обрядах цілительства. Якщо спалити пучок чебрецю в оселі, покращиться здоровʼя всіх її мешканців. Аромат чебрецю корисно вдихати для здобуття сміливості та енергії. Якщо додати чебрець в їжу, можна відновити або віднайти дитяче почуття гумору. Чебрець впливає на деякі енергетичні центри: Вішудха: покращує самовираження; допомагає чіткіше формулювати думки; сприяє щирому спілкуванню. Анахата: сприяє відкриттю серця для любові та співчуття; допомагає гармонізувати емоційний стан; підтримує здатність приймати і дарувати любов. Муладхара: посилює відчуття безпеки та стабільності; допомагає краще відчувати своє тіло. У стародавні часи нюхальний порошок з чебрецю використовували при непритомності і серцевих нападах. Напої з чебрецем мають пряний терпкий присмак. Їх вживання допомагає чоловікам підвищувати працездатність, зміцнювати пам’ять, концентрувати увагу. Вдале поєднання мікроелементів – цинку, селену і молібдену сприяє активному виробленню в чоловічому організмі тестостерону, підвищенню потенції. Урсолова кислота, як складова чебрецю, впливає на волосся, на його здатність поглинати поживні речовини, що активізує зростання волосяних цибулин. Ці властивості чебрецю використовуються для запобігання передчасного облисіння. Напої з чебрецю допомагають зменшити інтенсивність кашлю курця, запобігти ускладненням при пневмонії. Користь чебрецю для чоловіків неоціненна при нервових розладах, фізичній та інтелектуальній перевтомі, депресіях, головних болях, невралгіях. Для жінок користь чебрецю полягає в зміцненні імунітету, збільшенні життєвої сили і бадьорості організму, в покращенні настрою і підвищенні працездатності. Його можна приймати як профілактичний засіб в період епідемій грипу і ГРВІ. Завдяки тому, що трава допомагає покращувати роботу шлунково-кишкового тракту, прискорюється метаболізм, тому жінки, які приймають напої з чебрецем легше справляються із зайвою вагою. Чебрець благотворно впливає на стан нервової системи, що дуже важливо при клімаксі і щомісячних кровотечах. Відвари чебрецю приймають для зняття набряклості, при виникненні запальних процесів в сечостатевій системі, або при маткових кровотечах – їх використовують не тільки як засоби для пиття, але і для спринцювання. Напої з чебрецем відновлюють жіноче волосся і нігті. З чебрецю роблять на ніч примочки при кон'юнктивіті. Компреси з настою трави прикладають на фурункули і місця, уражені грибковою інфекцією, екземою, гнійними висипами. Аплікації з трави використовують при алергії, опіках або ранах. Ванни з чебрецем мають властивість знімати запалення і біль при захворюваннях суглобів. А дітей купають у ванночках із додаванням цієї трави при підвищеній збудливості, тривожності та діатезі. Настоєм або настоянкою чебрецю розтирають хворі місця при люмбалгії, невралгії, радикулоневралгії, паралічі, ревматизмі та поліневриті діабетичного і травматичного походження. Чебрець містить велику кількість корисних речовин, які покращують стан шкіри, зокрема під час лікування акне. Чебрець здатен усувати дискомфорт та запалення в комплексній терапії лікування акне. Ефірні олії, які містить чебрець, мають антимікробні властивості, що сприяють усуненню бактерій на шкірі та зменшують ризики подальших запальних реакцій. Рослина має тонізуючі властивості, сприяючи звуженню пор і поліпшенню текстури шкіри. Чебрець виявляє антимікробні, протизапальні, антиоксидантні та імуномодулюючі властивості завдяки тому, що має в складі ефірні олії, дубильні речовини, органічні кислоти, мінеральні солі, вітаміни групи А, В, К, Р, Е, С, магній, кальцій, калій, залізо, фосфор, натрій, цинк, флавоноїди й феноли. Чебрець вживають при сухому кашлі, бронхітах, ларингітах, трахеїтах, бронхопневмоніях, астмі, туберкульозі, захворюваннях легень, при невралгії, радикуліті. В комплексі з іншими травами використовують для лікування алкоголізму. При лікуванні гіпертонії чебрець діє дуже цікаво: підвищений тиск знижує, а низький підвищує, тобто зрівноважує його. Чебрець чудово гасить істерію, роздратування. Настої, відвари рослини є найуживанішими. Лікують чебрецем простатит та імпотенцію. Чебрець помічний при грибках, у стоматологічній практиці, як антисептичний засіб при проносах і метеоризмі для зменшення бродіння в кишківнику, і як глистогінний засіб. Як зовнішній засіб чебрець використовують при запальних захворюваннях ротової порожнини і ротоглотки, викликаних гноєрідними бактеріями ( полоскання). При запальних захворюваннях піхви,білях, особливо у жінок похилого віку - спринцювання.
Спосіб застосування: Рецепт приготування трави Чебрецю 1: 2 столові ложки сировини залити 500 мл води, довести до кипіння, вимкнути, настояти 2 години, процідити. Вживати по пів склянки 4 рази на день до їди (четвертий раз обов’язково перед сном).
Рецепт приготування трави Чебрецю 2: 1 чайну ложку сировини заварити склянкою окропу і пити як чай, підсолоджуючи медом.
Рецепт приготування трави Чебрецю 3: 100 г чебрецю залити 3 л окропу, настояти 30 хв. Процідити і додати до ванни.
Рецепт приготування трави Чебрецю 4: Полоскання настоєм - 10 г або 2 столові ложки сировини на 200 мл окропу.
Рецепт приготування трави Чебрецю 5: Для спринцювання - 15 г сировини заливають двома склянками окропу, настоюють до охолодження, проціджують, розводять кипяченою водою до 1 л і застосовують зранку і ввечері.
Протипоказання: Препарати чебрецю протипоказані при вагітності, декомпенсації серцевої діяльності, при підвищеній кислотності шлункового соку, при тяжких захворюваннях печінки і нирок, гіпотиреозі. Індивідуальна непереносимість.